Звісно, учасники конфлікту, надаючи незалежному арбітру право розсудити їх, мають бути упевненими в тому, що він є незацікавленим у виграші певної сторони, компетентним щодо предмета спору, візьме до уваги всі надані аргументи та зрештою ухвалить справедливе й об’єктивне рішення. Саме на таких принципах ґрунтується діяльність ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ ПРИ АСОЦІАЦІЇ «ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ». Незалежні третейські судді — кваліфіковані юристи та адвокати — допомагають представникам бізнесу вирішити їхні господарські конфлікти, а фізичним особам — цивільні спори.
Третейський суд
Третейський суд – це недержавний незалежний орган, що утворюється за угодою або відповідним рішенням зацікавлених фізичних та/або юридичних осіб у порядку, встановленому Законом, для вирішення спорів, що виникають із цивільних та господарських правовідносин.
Так його трактує законодавець. Якщо ж говорити простіше, то третейський суд – це арбітр, якого обрали сторони для вирішення їхнього спору.
Третейський суд є ПОСТІЙНО ДІЮЧИМ і був створений в березні 2007 р. при АСОЦІАЦІЇ «ГРУПА БІЗНЕС ПАРТНЕРІВ», про що було видано свідоцтво Міністерства юстиції України від 05.03.2007 р. №10.
Норми, якими керується Третейський суд при вирішенні спорів
Передусім третейські суди вирішують конфлікти на підставі Конституції, законів, інших нормативно-правових актів та міжнародних договорів України. В окремо передбачених випадках можуть бути застосовані норми права інших держав. Однак, якщо законодавство не регулює ні наявне спірне питання, ні схожі правовідносини, то суд може застосовувати аналогію права або керуватися торговими та іншими звичаями, властивими певному конфлікту за змістом та характером.
Документами, які визначають процесуальну роботу третейського суду, є Регламент і Положення.
Хто і з яких питань може звернутися до Третейського суду
До третейського суду має право звернутися будь-яка фізична чи юридична особа, організація, що попередньо уклала третейську угоду з контрагентом. Можливість такого звернення або передбачають в основному договорі (у формі третейського застереження), або ж затверджують в окремій письмовій угоді. Зразки третейських угод можна завантажити на нашому сайті в розділі «Третейська угода (застереження)».
Крім того, третейська угода може бути укладена шляхом обміну листами, повідомленнями через засоби зв’язку, що забезпечують фіксацію угоди, або надсилання відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша проти цього не заперечує.
Юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
Наприклад, до компетенції третейських судів належить розгляд спорів щодо невиконання або неналежного виконання зобов’язань, що випливають з таких угод:
- договори банківських кредитів та депозитів;
- договори будь-яких міжбанківських операцій;
- договори за операціями щодо цінних паперів, дорогоцінних металів;
- договори поруки, застави, факторингу, комісії;
- страхові та інвестиційні угоди;
- договори купівлі-продажу, дарування, обміну;
- договори оренди та лізингу;
- договори підряду, надання послуг, постачання;
- угоди щодо використання результатів інтелектуальної діяльності.
А також спори, що виникають:
- під час ведення підприємницької діяльності;
- у зв’язку зі зміною умов договорів (угод);
- під час визнання договору дійсним;
- під час розірвання договору;
- коли йдеться про стягнення штрафних санкцій, заборгованості, збитків.
Виняток для розгляду та ухвалення рішення третейськими судами становлять такі справи:
- про визнання недійсними нормативно-правових актів;
- у спорах, що виникають під час укладення, зміни, розірвання та виконання господарських договорів, пов’язаних із задоволенням державних потреб;
- пов’язані з державною таємницею;
- у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, окрім випадків, коли їх регулює шлюбний контракт;
- про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;
- коли однією зі сторін є орган державної влади, місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб’єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства;
- у спорах щодо нерухомого майна, зокрема земельних ділянок;
- про встановлення фактів, що мають юридичне значення;
- у спорах, які виникають з трудових відносин;
- щодо корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, засновником, акціонером;
- що підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;
- коли хоча б одна із сторін є нерезидентом України;
- коли виконання рішення суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб’єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства;
- у спорах щодо захисту прав споживачів.